1. Розбутися — втратити спокій, стати тривожним, непевним; занепокоїтися, збентежитися.
2. Розбутися — втратити внутрішню рівновагу, стати метушливим, неспокійним; засмутитися, зажуритися.
розбутися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |