розбуркувати

1. Привести в стан руху, активності, збудження; розворушити, розгойдати.

2. Перен. викликати сильні почуття, переживання; збуджувати, спонукати до активної діяльності.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |