розбурханий

1. Який перебуває у стані збудження, хвилювання, занепокоєння; схвильований, збуджений.

2. Який став бурхливим, неспокійним; збуджений, зхвильований (про водну поверхню, море тощо).

3. Який став активним, інтенсивним, оживленим; розворушений.

Приклади:

Приклад 1:
Прегарну величаву симфонію, що настроює душу до широкого польоту, і щоб характером своїм усмирювала розбурханий жаль у груді; а так… попсували її нерви якоюсь чорною силою, і вона піддалася її тягареві! І справді, була цілком приг не- тена.
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”