розбурханий
[rozburxɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який перебуває у стані збудження, хвилювання, занепокоєння; схвильований, збуджений.
-
Який став бурхливим, неспокійним; збуджений, зхвильований (про водну поверхню, море тощо).
-
Який став активним, інтенсивним, оживленим; розворушений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розбурханий, р. розбурханого, д. розбурханому, з. розбурханого, о. розбурханим, м. розбурханім
Приклади з художньої літератури
-
Ніч була розбурхана та тьмяна,
Вітер грав і рвав пом’яті струни,
Я пила самітньо аж до рана
Темну розпач — найгіркіший трунок.— Олена Теліга