розбурканий
[rozburkɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який був розбурканий, тобто виведений зі стану спокою, сну або нерухомості; збуджений, активізований.
-
Який викликав хвилювання, сильне збудження або оживлення; схвильований, збуджений.
-
Який був порушений, примушений до дії або активності; розворушений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розбурканий, р. розбурканого, д. розбурканому, з. розбурканого, о. розбурканим, м. розбурканім