Значення
-
Який піддався бунту, повстав проти законної влади або встановленого порядку; охоплений бунтівними настроями.
-
Який виражає непокору, протест; сповнений обурення, невдоволення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розбунтований, р. розбунтованого, д. розбунтованому, з. розбунтованого, о. розбунтованим, м. розбунтованім, к. розбунтований