1. Який піддався бунту, повстав проти законної влади або встановленого порядку; охоплений бунтівними настроями.
2. Який виражає непокору, протест; сповнений обурення, невдоволення.
розбунтований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |