розбрунькований
[rozbrunʲkoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(Про рослини, переважно картоплю) Такий, що втратив здатність до проростання через тривале зберігання або несприятливі умови, коли бруньки (очки) відмирають або гниють.
-
(Переносно, про людину або групу) Такий, що втратив енергію, життєву силу, працездатність, ініціативу; знесилений, апатичний, деморалізований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розбрунькований, р. розбрунькованого, д. розбрунькованому, з. розбрунькованого, о. розбрунькованим, м. розбрунькованім