розброньований

1. Про предмет, техніку, майно тощо: позбавлений бронювання, захисту або спеціального статусу, що забороняє його використання чи відчуження; знятий з обліку як закріплений (заброньований) за кимось або чимось.

2. Про особу: звільнений від бронювання (від призову на військову службу в особливий період через професійну або службову необхідність).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |