розброньованість

[rozbronʲoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Властивість за значенням дієслів “розбронювати” та “розбронюватися”; стан, коли щось або хтось позбавлений броні, захисту або обмежень, що накладалися бронюванням.

  2. (У переносному значенні) Відкритість, вразливість, незахищеність перед зовнішніми впливами, критикою або небезпекою, часто в емоційному чи психологічному сенсі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розброньованість, р. розброньованості, д. розброньованості, з. розброньованість, о. розброньованістю, м. розброньованості, к. розброньованосте

Більше записів