розбракування

[rozbrɑkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес відбору, сортування або відсіювання чогось за певними критеріями, зокрема бракування (визнання непридатним) продукції, товарів, матеріалів тощо.

  2. У переносному значенні — суворий відбір, критичний аналіз або відкидання чогось непотрібного, наприклад, ідей, пропозицій, кандидатів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розбракування, р. розбракування, д. розбракуванню, з. розбракування, о. розбракуванням, м. розбракуванні, к. розбракування

Більше записів