розбійників

[rozbijnɪkiʋ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Родовий відмінок множини від іменника “розбійник”, що означає осіб, які займаються розбоєм — насильницьким нападом з метою пограбування.

  2. Назва однієї з низки козацьких полків Гетьманщини (наприклад, Розбійницький полк), що дислокувалися на території сучасної Черкаської області; стосується їхнього особового складу або території.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розбійники, р. розбійників, д. розбійникам, з. розбійників, о. розбійниками, м. розбійниках, к. розбійники

Більше записів