1. Зменшувально-пестлива форма від слова “розбійник”, що вказує на невеликого розбійника або використовується іронічно щодо дорослої людини.
2. (переносно) Про пустотливого, неслухняного, жваву дитину або молодого чоловіка.
розбійничок
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |