розбентежений
[rozbɛntɛʒɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Який перебуває у стані розгубленості, втратив здатність чітко мислити або діяти через сильне здивування, збентеження, нерішучість або страх.
-
Який виявляє ознаки розладду, безладдя, порушення порядку або організованості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розбентежений, р. розбентеженого, д. розбентеженому, з. розбентеженого, о. розбентеженим, м. розбентеженім