1. Почати балакати, заговорити, перестати мовчати; стати балакучим, розмовним.
2. Розговоритися, захопитися розмовою, почати говорити багато й вільно (часто — про щось довірливе).
розбалакатися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Авжеж!» Не встиг він багацько з нею розбалакатися, як прийшла з гостини стара Лаговська. Вона була дуже вдоволена.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |