росочка

1. Зменшувально-пестлива форма від власного імені Роса (Розалія, Розанна) або від загального іменника «роса».

2. (перен., рідк.) Про щось дуже мале, тендітне, ніжне або чисте, схоже на краплю роси.

Приклади вживання

Приклад 1:
Схаменулась травонька, як скропила її небесна росочка; пiднялись стеблинки, розпукались цвiточки i, порозiвавши рiточки свої, надихали на усю долину таким запахом, що, почувши його, забудеш про усе i тiльки, здихнувши, подумаєш: “Боже милосердний! Отець наш небесний!
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |