рослина-самозапильник

[roslɪnɑ-sɑmozɑpɪlʲnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рослина, яка має здатність до самозапилення, тобто запилювання пилком з тичинок на маточку (або рильце) квітки тієї ж самої рослини, що забезпечує утворення насіння без участі зовнішніх запилювачів (вітру, комах тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рослина-самозапильник, р. рослини-самозапильника, д. рослині-самозапильникові, з. рослину-самозапильник, о. рослиною-самозапильником, м. рослині-самозапильникові, к. рослино-самозапильнику

Більше записів