1. Художній стиль у європейському мистецтві першої половини XVIII століття, що виник у Франції як завершальна фаза бароко та характеризується витонченою декоративністю, асиметрією, використанням мотивів морських раковин (фр. rocaille), завитків, рослинних орнаментів, легкості та ігрового настрою; рококо.
2. Сукупність художніх рис, властивих стилю рококо; витончена, граціозна декоративність, що нагадує рокайль.