Значення
- (Мистецтво) –
Художній стиль у європейському мистецтві першої половини XVIII століття, що виник у Франції як завершальна фаза бароко та характеризується витонченою декоративністю, асиметрією, використанням мотивів морських раковин (фр. rocaille), завитків, рослинних орнаментів, легкості та ігрового настрою; рококо.
- (Мистецтво) –
Сукупність художніх рис, властивих стилю рококо; витончена, граціозна декоративність, що нагадує рокайль.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рокайльність, р. рокайльності, д. рокайльності, з. рокайльність, о. рокайльністю, м. рокайльності, к. рокайльносте