Значення
-
Великий двосічний ніж або короткий спис на довгому держаку, який використовувався на Русі та в Україні як зброя піхоти для боротьби з кіннотою або на полюванні на великого звіра (наприклад, ведмедя).
-
Розвилена на кінці дерев’яна або металева вілка, рогач, яку використовують для підтримки стовбурів рушниць, кулеметів тощо.
-
Розмовна назва для будь-якого предмета з роздвоєним, схожим на роги, кінцем (наприклад, велика дерев’яна виделка).
-
Застаріла назва розгалуження, роздоріжжя, де дорога розділяється на дві гілки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рогатин, р. рогатина, д. рогатинові, з. рогатин, о. рогатином, м. рогатині, к. рогатине