Значення
-
Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від слова «рогач» (той, хто має роги, або знаряддя для витягування цегли з печі).
-
У місцевій топоніміці або історичних документах може вживатися як власна назва місцевості, хутора, урочища або іншого об’єкта.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рогачилно, р. рогачилна, д. рогачилну, з. рогачилно, о. рогачилном, м. рогачилні, к. рогачилно