рогачилно

1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від слова «рогач» (той, хто має роги, або знаряддя для витягування цегли з печі).

2. У місцевій топоніміці або історичних документах може вживатися як власна назва місцевості, хутора, урочища або іншого об’єкта.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |