рогачка

[roɦɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Ручний сільськогосподарський знаряддя для боротьби з бур’янами, що має металеву робочу частину з зубцями, схожими на роги, та довгу держалну.

  2. Розмовна назва протитанкової або протитранспортної перешкоди у вигляді хрестоподібної конструкції з металевих балок або колод, часто з гострими кінцями, що встановлюється на дорогах.

  3. Переносно — серйозна перешкода, несподівана складність, яка заважає здійсненню задуманого.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рогачки, р. рогачки, д. рогачці, з. рогачку, о. рогачкою, м. рогачці, к. рогачко

Більше записів