робучий

1. Який працює, функціонує, перебуває в робочому стані; справний.

2. Призначений, пристосований для роботи, виконання трудових операцій (про одяг, приміщення, інструмент тощо).

3. Який стосується роботи, виробництва, службових обов’язків; виробничий.

Приклади:

Приклад 1:
Втішився неборака, бо мав завтра пішки вертати три милі і тратити робучий день. Обіцявся, що, лише попасе коні, зараз поїде додому, щоб ранісінько бути на місці.
— Франко Іван, “Мойсей”