1. Людина, яка багато й наполегливо працює, трудівник; працьовита, невтомна людина.
2. (перен., розм.) Механізм, машина або пристрій, який виконує великий обсяг роботи або працює безвідмовно.
роботяга
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Всього надбав, роботяга, Та не придбав долі! Талану того святого… Світ Божий не милий.
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: іменник (однина) |