1. Такий, що виготовлений, зроблений людиною, не природного походження; штучний.
2. Сфальшований, підроблений, несправжній.
3. Натягнутий, нещирий, незвичайний для когось; вимушений.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що виготовлений, зроблений людиною, не природного походження; штучний.
2. Сфальшований, підроблений, несправжній.
3. Натягнутий, нещирий, незвичайний для когось; вимушений.
Приклад 1:
Відколи людина проміняла природну печеру на роблений курінь, відколи почала тесати природний камінь, уже тоді вона стала на шлях штучності, який і нам у спадок залишився. Хіба ж природно визнавати недовершеність життя в даний момент і прагнути до нових форм його?
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”