робітниця

Жінка, яка займається фізичною працею на виробництві, будівництві, підприємстві тощо, наймаючись за наймом.

Жінка, яка працює, займається трудовою діяльністю; працівниця.

Самка бджоли, мурахи, терміта тощо, яка виконує основні роботи в колонії (доглядає потомство, збирає їжу, будує житло).

Приклади вживання

Приклад 1:
І тут же наводить резюме нашої мудрої Явдохи (хатня робітниця, людина внутрішню інтеліґентна, хоч і напівписьменна.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |