робітниця

[robitnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Жінка, яка займається фізичною працею на виробництві, будівництві, підприємстві тощо, наймаючись за наймом.

  2. Жінка, яка працює, займається трудовою діяльністю; працівниця.

  3. Самка бджоли, мурахи, терміта тощо, яка виконує основні роботи в колонії (доглядає потомство, збирає їжу, будує житло).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. робітниця, р. робітниці, д. робітниці, з. робітницю, о. робітницею, м. робітниці, к. робітнице

Більше записів