робітницький

1. Який стосується робітників, належить робітникам, властивий робітникам; призначений для робітників.

2. Який складається з робітників, утворений робітниками.

3. Який відображає інтереси робітників, характерний для їхнього класу.

Приклади вживання

Приклад 1:
ти, пане, таки погано робиш, що витинаєш у панів робітницький люд. І я не подякував би тобі, якби ти оце вирізав у мене в дворі півсотні волів, коней або хлопів, — сказав з досадою практичний князь.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Частина мови: прикментик () |