різцетримач

[rizt͡sɛtrɪmɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Спеціальний пристрій або деталь верстата, призначена для надійного закріплення різців під час обробки металу, дерева чи інших матеріалів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. різцетримач, р. різцетримача, д. різцетримачеві, з. різцетримач, о. різцетримачем, м. різцетримачеві, к. різцетримачу

Більше записів