різонутися БукваР 1. Різко, з силою вдаритися об щось, отримати удар; розбитися. 2. Перен. Зазнати невдачі, поразки, провалитися в якійсь справі. 3. Розм. Швидко, різко рушити, кинутися кудись. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←онупріївнаонулятися→