Словник Української Мови
Буква
1. Властивість або стан, коли об’єкти, явища, процеси тощо мають різну, неоднакову якість; неоднорідність за якісними характеристиками.
2. У філософії та логіці — категорія, що відображає існування об’єктів з різними сутнісними властивостями, які не зводяться один до одного; відмінність за якісно визначеними ознаками.
Приклад 1:
Досліджуване насіння сільськогосподарських культур мало велику різноякісність по масі та будові з одночасними відмінностями фізіологічних властивостей і хімічного складу, що суттєво впливало на темпи поглинання і кількість води, необхідної для їхнього пр оростання. За даними С. М. Богданова білок (у перерахунку на суху речовину) поглинає 180 % води, крохмаль – 70, клітковина – 30 %, жир засвоює дуже незначну кількість води.
— Тютюнник Григорій, “Вир”