Значення
-
Властивість іменників, прикметників, займенників або числівників мати різні типи відмінювання (наприклад, тверда, м’яка, змішана парадигма) залежно від їх фонетичних характеристик, роду або інших ознак.
-
У граматиці — наявність кількох варіантів відмінювання в межах однієї частини мови, що призводить до утворення різних форм відмінків у словах з однаковим значенням або до різних парадигм у групах слів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. різновідмінюваність, р. різновідмінюваності, д. різновідмінюваності, з. різновідмінюваність, о. різновідмінюваністю, м. різновідмінюваності, к. різновідмінюваносте