Різнотовщинність — властивість звукових коливань, що виражається в наявності різних тонів або висот звуку в межах одного звукоряду, мовного явища чи музичного твору.
Різнотовщинність — у фонетиці: характеристика мовного звуку, складу чи інтонації, що містить коливання основної частоти, які сприймаються як зміна висоти тону.