1. Властивість за значенням прикметника “різнонаголошений”; наявність різних (неоднакових) наголосів у формах одного слова або в споріднених словах.
2. Лінгв. Явище мінливості місця наголосу в парадигмі відмінювання або в межах словозмінної групи, наприклад: вода́ — во́ду, го́род — города́.