Значення
-
(філософія, логіка) Властивість двох або більше понять, які знаходяться в одному й тому самому відношенні до третього поняття, але не підпорядковані одне одному; координація.
-
(юриспруденція) Принцип, за яким різні форми власності, суб’єкти господарювання тощо мають однаковий правовий статус і захист з боку закону.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рівновпорядкованість, р. рівновпорядкованості, д. рівновпорядкованості, з. рівновпорядкованість, о. рівновпорядкованістю, м. рівновпорядкованості, к. рівновпорядкованосте