Значення
-
Властивість або стан того, що перебуває в рівновазі; здатність зберігати стійкий баланс, не порушуватися зовнішніми впливами.
-
У фізиці — стан механічної системи, при якому всі діючі на неї сили врівноважують одна одну, що забезпечує її спокій або рівномірний рух.
-
У психології — стійкість, врівноваженість нервової системи, емоційна стабільність, здатність зберігати самовладання.
-
У економіці — стан економічної системи, за якого обсяг попиту та пропозиції збігаються, не виникаючи стимулів до змін.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рівноважність, р. рівноважності, д. рівноважності, з. рівноважність, о. рівноважністю, м. рівноважності, к. рівноважносте