Значення
-
Властивість або стан, за якого об’єкти, явища або процеси належать до одного й того самого типу, мають однакову природу, структуру або суттєві характеристики.
-
У математиці, зокрема в теорії множин та алгебрі — відношення між структурами (наприклад, множинами, алгебричними системами), що означає існування бієктивного відображення (взаємно однозначної відповідності) між ними, яке зберігає всі визначені відношення та операції; ізоморфізм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рівнотипність, р. рівнотипності, д. рівнотипності, з. рівнотипність, о. рівнотипністю, м. рівнотипності, к. рівнотипносте