Значення
-
(математика) Властивість двох або більше многочленів, які мають однаковий ступінь.
-
(загальне) Однаковість, тотожність ступеня, рівня, значення або інтенсивності у різних об’єктів, явищ або процесів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рівностепеневість, р. рівностепеневості, д. рівностепеневості, з. рівностепеневість, о. рівностепеневістю, м. рівностепеневості, к. рівностепеневосте