Значення
-
(лінгвістика) Властивість слів, що мають однакову кількість складів; однаковість у складовій структурі.
-
(поезія) Метрична ознака віршованого рядка, коли всі рядки строфи або вірша мають однакову кількість складів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рівноскладеність, р. рівноскладеності, д. рівноскладеності, з. рівноскладеність, о. рівноскладеністю, м. рівноскладеності, к. рівноскладеносте