Значення
-
Стан, коли всі люди, соціальні групи, держави тощо мають однакові права та можливості в суспільстві, перед законом або в міжнародних відносинах; відсутність обмежень або привілеїв за ознаками статі, раси, національності, віросповідання тощо.
-
Принцип, що закріплює такий стан як норму суспільного життя та правової системи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рівноправність, р. рівноправності, д. рівноправності, з. рівноправність, о. рівноправністю, м. рівноправності, к. рівноправносте