Значення
-
(у фізиці, хімії) Властивість молекул або хімічних зв’язків, при якій центри позитивного та негативного електричних зарядів збігаються, що призводить до відсутності постійного дипольного моменту.
-
(у техніці, електротехніці) Властивість електричного кола або пристрою, що характеризується однаковими потенціалами (полярністю) на симетричних точках або клемах.
-
(переносно, у соціології, політології) Стан системи (наприклад, міжнародних відносин), в якій присутні сили або полюси приблизно однакової потужності, що створює баланс.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рівнополярність, р. рівнополярності, д. рівнополярності, з. рівнополярність, о. рівнополярністю, м. рівнополярності, к. рівнополярносте