Значення
-
Властивість або стан, за якого два або більше об’єкти, матеріали, конструкції тощо мають однакову міцність, опірність навантаженням або зносостійкість.
-
У техніці та матеріалознавстві — характеристика з’єднання (наприклад, зварного), міцність якого не поступається міцності основних матеріалів, що з’єднуються.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рівноміцність, р. рівноміцності, д. рівноміцності, з. рівноміцність, о. рівноміцністю, м. рівноміцності, к. рівноміцносте