1. У той самий час, одночасно, синхронно з чимось або з кимось.
2. (У математиці) Про дві або більше величини, що мають однакову часову характеристику або тривалість; синхронні за часом.
рівночасно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
не випадково І. Франко так наполегливо й послідовно проводив думку про нього як «абсолютного пана форми» і рівночасно досить скептично, ба навіть роздратовано, відгукувався про соціальні й громадські підвалини його художнього царства. він, «може, найбільший артист, який появився у нас від часу Шевченка», — додавав при цьому[4 – Василь Стефаник у критиці і спогадах: Статті, висловлювання, мемуари.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Рівночасно пишу дисертацію на тему, яку мені порадив мій професор: «Закони про спадщину в старомосковському праві XV–XVII віку і в тодішніх народних поглядах». Тема ця — мені така цікава, як торішній сніг.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прислівник () |