Словник Української Мови
Буква
1. Періодичне видання (збірник, журнал, альманах), що виходить один раз на рік.
2. Той, хто досяг віку одного року; дитина, тварина або рослина у віці одного року.
3. Рослина, що завершує свій життєвий цикл від проростання до відмирання протягом одного року.
4. Застаріле позначення річного приросту дерева (річне кільце).
Приклад 1:
«річник Красїньских» дає дату коронациї 1253 р. (Monumenta Poloniae
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Приклад 2:
73, 307, річник Красїньских дає р.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”
Приклад 3:
Річник Красїньских каже (l. c.), що Татари пустошили Польщу протягом двох місяцїв, отже вийшли б з неї десь в сїчнї-лютім. На вступі сього оповідання маємо трудність: вступна фраза читаєть ся в Іпатськім кодексї: «По семъ же минувшему лЂту бысть тишина по всей землЂ», в Хлєбнїковськім і Поґодїнськім натомість: «минувшима двума лЂтома».
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”