резиґнація

1. Офіційна письмова заява про добровільне складення повноважень або відмову від посади, звання, титулу тощо; документ, що підтверджує таку відмову.

2. (Переносно) Стан психологічної змиренності та пасивного прийняття негативної, безвихідної ситуації без спроб її змінити; покірність долі.

Приклади вживання

Приклад 1:
Резиґнація — цілковита покірливість долі, (само)зречення («вона, як бідна милосердна сестра, з сумом і резиґнацією хоч чим-тим хотіла помогти нещасливим раненим»). Рейвах — галас, гармидер.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Резиґнація Після довгих років власного заряду, після гірких досвідів, які за той час призбирала “Бесіда”, постановлено оголосити конкурс на самостійного директора-підприємця. Зголосився лікар віденської лічниці, д-р Іван Гриневецький, небіж покійного великого режисера й директора з pp.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |