резонерствуючий

[rɛzonɛrstʋujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (дієприкметник) Такий, що схильний до резонерства; який вдається до довгих, але малосуттєвих міркувань, намагаючись здаватися глибокомислячим, але часто лише ускладнюючи просту думку.

  2. (дієприкметник) Який поводиться як резонер; що висловлює банальні судження з менторським, повчальним тоном, надаючи перевагу формі вислову над змістом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. резонерствуючий, р. резонерствуючого, д. резонерствуючому, з. резонерствуючого, о. резонерствуючим, м. резонерствуючім

Більше записів