резонерствуючий

1. (дієприкметник) Такий, що схильний до резонерства; який вдається до довгих, але малосуттєвих міркувань, намагаючись здаватися глибокомислячим, але часто лише ускладнюючи просту думку.

2. (дієприкметник) Який поводиться як резонер; що висловлює банальні судження з менторським, повчальним тоном, надаючи перевагу формі вислову над змістом.