1. Властивий резонерству або резонеру; такий, що схильний до резонерства (пустого мудрування, зайвих розумінь).
2. Побудований на резонерстві, що містить у собі резонерство.
резонерський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— кинула Аглая й взяла резонерський тон. — Треба бути послiдовним навiть у дрiбницях.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”
Частина мови: прикментик () |