Значення
-
Рідкісне, застаріле позначення жіночої особи, яка схильна до резонерства, тобто до довгих, відірваних від практики міркувань або повчань.
-
У театрі та літературі — амплуа або тип жіночого персонажа, який виступає в п’єсі чи творі як носій моралізаторських ідей, висловлює авторську думку, часто в нав’язливій або менторській формі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. резонерка, р. резонерки, д. резонерці, з. резонерку, о. резонеркою, м. резонерці, к. резонерко