режисерський

1. Стосунковий прикметник до іменника «режисер»; властивий режисерові, характерний для нього.

2. Призначений для режисерів, пов’язаний з їхньою професійною діяльністю.

3. Створений, здійснений, реалізований режисером; такий, що виражає творчий задум, індивідуальну манеру або стиль режисера.

Приклади:

Приклад 1:
Про безумовний успіх вчорашньої прем’єри в театрі «Ля Феніче» і фантастично вдалий режисерський прийом: заміну одного виконавця головної ролі його антиподом у тракті самого спектаклю; поява на сцені маловідомого новачка в ролі Орфея спершу породила серед вимогливої публіки деяке скептичне непорозуміння. Проте виняткова органічність виконавської манери останнього, виразність і вишуканість у кожному жесті чи нахилі голови, пристойні вокальні дані та висока фізична підготовленість його ж дають усі підстави стверджувати про появу нової зірки на венеційському оперо- вому небосхилі.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”