рея

Приклад 1:
Хто б і не­письмен­ний був, так, див­ля­чись тілько на ті шаблі, на ті пан­цирі, бун­чу­ки і всякі клей­но­ди, пе­ремішані з кістка­ми, з Ада­мо­ви­ми гла­ва­ми, що по­ви­роб­лю-ва­но го­рорізьбою з міді да з ка­ме­ню по­над ти­ми надг­роб­ка­ми, хто б, ка­жу, був і не­письмен­ний, так і той би до­га­давсь, про­тив чо­го то во­но так ви­ком­по­но­ва­но: уся­ке ба­гатст­во, уся­ка сла­ва – усе во­но суєта суєт; і шаб­ля, й бу­ла­ва з бун­чу­ком, і гор­нос­тай­ова ки­рея по­ля­жуть ко­лись по­руч із мерт­ви­ми кістка­ми. От­же й Шрам, розг­ля­ду­ючи ту го­рорізьбу да чи­та­ючи епітафії, зас­му­тив­ся ду­шею да й ка­же: – Ко­ли­ко-то гробів, а всі ж то тії лю­де жи­ли на світі, і всі пішли на суд пе­ред бо­га!
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”