Древослів

Словник Української Мови

ревнувати

Буква

1. Відчувати ревнощі, мучитися сумнівами щодо чиєїсь вірності, відданості, любові, побоюючись втратити прихильність коханої людини.

2. Сильно бажати володіти ким-небудь або чим-небудь виключно для себе, не ділячи з іншими; заздрити комусь через увагу, прихильність, якої той зазнає від інших.

3. Рідко. Пильно, старанно, з відданістю дбати про щось, охороняти, боронити щось (наприклад, свою честь, права, переконання).

Приклади вживання слова

ревнувати

Приклад 1:
Він, який досі дав би собі стяти голову, що взагалі не здатний ревнувати, бо ревнує лише певна категорія людей, до яких він, Богдан, ніколи не належав, — тепер нагло, наче на нього накинули пута, завдяки підступній примсі долі, котра ніби вирішила продемонструвати, що не так воно усе й просто на цьому світі, — сам опинився серед ним колись зневажуваних неборак! Звідки наросли ці зовсім чужі клітини ревнощів у його вдачі?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

More posts