реверберуючий

[rɛʋɛrbɛrujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (про звук) такий, що відбивається від поверхонь, створюючи повторювані луни, тривалий відгомін; звуковий ефект, що характеризується багаторазовим віддзеркаленням хвиль.

  2. (перен., про явище, стан чи емоцію) такий, що має тривалий, посилений вплив або продовжує відчуватися, поширюватися, відгукуватися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. реверберуючий, р. реверберуючого, д. реверберуючому, з. реверберуючого, о. реверберуючим, м. реверберуючім

Більше записів