рев

Приклад 1:
Со­роч­ка на йо­му чор­на; шта­ни вибійча- г.ні, підсу­кані аж до колін; за спи­ною вірьовкою навт Охрест пе­рев‘яза­на оде­жа; че­рез пра­ве пле­че, на па­лиці. пе­ре­ки­ну­та тор­ба – ма­буть, з хар­чю, та па­ра шка­по­вих чобіт.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Ли­ну­ла кров з про­би­то­го бо­ку… Стра” хо­ви­ще за­ко­ли­ха­лось, рев­ну­ло не своїм го­ло­сом, рво* ну­лось з усієї мочі… Тин упав,- упав ра­зом з ти­но і бу­гай до­до­лу – і так болізно за­ревів, що аж слу‹ха­ти страш­но… Кілок прой­шов по­довж усього жи во­та, ви­мо­тав­ши геть киш­ки зсе­ре­ди­ни… Підняв­ся крик людський, збігла­ся двірня… Ша­та­ни­на-мо­та­ни­на! – Що ж оце ти на­ро­бив?!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
По­пе­ре­ду ве­зуть на пре­ви­со­чен­но­му дрюч­цi за­пас­ку шов­ко­ву та чер­во­ну-чер­во­ну, як є са­ма нас­то­яща ка­ли­на… i ко­ням чу­би, i му­зи­цi i ру­ки, i скрип­ку, i чуб, i уси чер­во­ни­ми лен­та­ми по­пе­рев‘язу­ва­ли; i пок­ри­ва­ли мо­ло­дих у церк­вi. А в па­на Ми­ки­ти Ула­со­ви­ча Забрьохи, хоч i є стьожка, є й хуст­ка, та ба!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”