ретязок

[rɛtjɑzok] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (діал.) Невеликий ремінець, шнурок або тасьма для кріплення, зв’язування чогось; застібка, зав’язка, наприклад, на взутті, одязі.

  2. (перен., розм.) Про людину, яка постійно тримається біля когось, не відходить; набридлива, причеплива людина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ретязки, р. ретязок, д. ретязкам, з. ретязки, о. ретязками, м. ретязках, к. ретязки

Більше записів